20 вересня відбулося засідання Комітету Асоціації російських банків по колекторській діяльності, на якому обговорювалася концепція законопроекту. Після засідання підготовлений документ був переданий у Міністерство економічного розвитку й торгівлі, де його дороблять і передадуть, у свою чергу, у Державну думу.

 

Ринок є, закону немає

 

Незважаючи на те що закону про колектори поки ні, банки успішно взаємодіють із агентствами. Банк вправі укладати будь-які, не заборонені законом договори, пояснює начальник Керування кредитування фізичних осіб департаменту роздрібного бізнесу "Транскредитбанка" Григорій Иващенко: "Співробітництво здійснюється на підставі рішення, прийнятого вповноваженим органом банку, а також на підставі договору з колекторським агентством. Банки передають колекторам різні борги, різні по строках простроченої заборгованості, сумам. Все залежить від кредитної політики конкретного банку". Безумовно, робота з колекторськими агентствами приносить певну користь банкам по зажаданню простроченої заборгованості, продовжує Григорій Иващенко: "Виходячи з існуючої статистики можна зробити висновок, що колекторами повертається від 20 до 30% заборгованості за позикою, переданим у роботу колекторським агентствам".

 

Втім, не всі настроєні так оптимістично. Ринок колекторських послуг можна охарактеризувати одним словом - що не сформувалося, тому що немає сформованої практики роботи колекторських агентств, немає й законодавчих актів, що визначають роботу колекторів, відзначає Олег Семкичев, директор дирекції андеррайтинга банку "ГЛОБЭКС": "Ціноутворення на їхні послуги часом не піддається аналізу. По якості послуг мені не із чим порівнювати - ми поки не співробітничаємо з такими агентствами. По-перше, служби нашого банку мають досить досвіду для того, щоб затребувати прострочену заборгованість. По-друге, у нас немає прострочених виплат по роздрібних кредитах, тому звертатися до колекторських агентств немає необхідності. Але зі слів деяких експертів, банки звичайно прибігають до подібним до послуг на етапі послесудебного стягнення кредиту".

 

Колектори за справою

 

"Більше половини нашого портфеля зараз становлять прострочені роздрібні кредити (споживчі кредити, кредитні карти), на другому місці - автокредиты, найменше іпотечних кредитів", -розповідає голова ради директорів колекторського агентства "Руссколлектор" Олексій Пєшков. "Іпотечних справ набереться в нашому портфелі всього кілька десятків, - продовжує Андрій Сорокін, заступник генерального директора компанії "Русбизнесактив". - З ними банки намагаються впоратися самі: ці борги одиничні, і в банків завжди є нерухомість у заставі. Споживчі кредити йдуть валом й, незважаючи на гадану легкість їхньої виплати та й дозволу конфліктів, з такою кількістю самі банки впоратися не можуть. Складність або простота повернення боргів нашим агентством не залежить від типу кредиту й застави. Не можна сказати, з якими кредитами працювати агентству легше - їхній потік занадто великий, а справи типові. Банки віддають нам кредити не на якійсь конкретній стадії, а по закінченні 90 днів з моменту прострочення платежу".

 

Стадія передачі справ з банку в колекторське агентство залежить від наявності в банку служби роботи із простроченою заборгованістю. "Є й тримісячні кредити, а є й ті, по яких боржники не платять більше року, двох років", - говорить Олексій Пєшков.

 

На жаль, більшість колекторських компаній не перекуповують борги, а роблять послуги зі стягнення боргів за фіксованою ціною, підкреслює Андрій Сорокін: "У Європі ця практика поширена, у нас поки немає. Хоча деякі компанії й намагаються вибирати те, що вони будуть стягувати. У середньому колекторське агентство бере 10-20% від реально стягнених грошей".