На відміну від країн Заходу, де догоди по секьюритизации активів проводяться вже більше 30 років, на російському ринку подібні випадки поки ще не так поширені. Однак прагнення учасників ринку до зниження вартості приваблюваних фінансових ресурсів, а також бурхливий розвиток споживчого й іпотечного кредитування в нашій країні в останні роки викликають підвищений інтерес російських банків до можливості секьюритизировать свої активи.
Визначень секьюритизации існує багато, алі суть її в класичному виді незмінне - це фінансування шляхом перетворення неліквідних активів у високоліквідні папери. Класична схема секьюритизации досить складна.
Банк - ініціатор секьюритизации, називаний оригинатором, передає свій неліквідний актив, наприклад пул кредитів, на умовах "дійсного продаж" спеціально створеної для секьюритизации компанії (Special Purpose Vehicle, SPV). SPV засновується, як правило, в офшорі, що робиться не тільки по податковим, алі й по наглядових міркуваннях: необхідний законодавством офшорних зон розмір власного капіталу й ліквідних коштів мінімальний, розмір організаційних й інших витрат теж невеликий.
Крім того, будучи резидентом офшорної зони, SPV не попадає під регулювання відповідних органів країни банка-оригинатора. Після виконання ряду необхідних формальностей SPV випускає спеціальні цінні папери (Asset-Backed Securities, ABS), забезпечені неліквідним активом банка-оригинатора. Простіше говорячи, банк, на балансі якого перебуває якийсь актив (іпотечні кредити, авто кредити й т.д.), продає цей актив спеціально створеної для цих цілей компани, що у свою чергу емітує цінні папери, облігації, забезпечені активами, платежі по яких прив'язані до грошових потоків, генерируемыми цим активом.
Про ті, чи може секьюритизация допомогти в розвитку нашої іпотеки і яким образом, розповів Черкасов Костянтин заступник начальника відділу структурованих продуктів керування міжнародного фінансування Банку Союз. Експерт уважає, що секьюритизация активів сприяє розширенню бізнесу банку, залученню дешевого фондирования й одночасного списання з балансу активів і пов'язані з рефінансуванням зобов'язання, підтримки нормативів ліквідності на належному рівні, перерозподілу ризиків серед інвесторів і вивільнення резервів на покриття збитків. Іпотечні кредити збираються в єдиний пул активів, що потім рефінансується шляхом випуску секьюритизированных облігацій. Із грошових платежів, генерируемых даним пулом іпотечних кредитів, виплачуються процентні платежі й погашається основна торба боргу по облігаціях.
Дійсний продажів активів дозволяє Банку виділити пул іпотечних кредитів, що здобуває юридичну самостійність і не попадає більше в сферу повноважень банку, тім самим банк звільняється від всіх оперативних і господарських ризиків, пов'язаних з даним портфелем іпотечних кредитів. "Секьюритизация дозволяє нарощувати темпи росту видачі нових іпотечних кредитів, тому що механізм секьюритизации дозволяє рефінансувати активи банку, а виручені фінансові кошти направляти на подальшу генерацію активів, видаючи нові іпотечні кредити", - продовжує експерт.
