Минулого тижня один з великих російських банків голосно протрубивши про відкриття в Ростові власного іпотечного центра для комплексного обслуговування клієнтів. Оцінюючи цей ринок як дуже перспективний, комерційні організації конкурують уже не стільки ціною, скільки сервісом, адже іпотечні програми не пропонує, мабуть, тільки ледачий. За різним даними таких продуктів у Ростовській області близько 300. Причому кожен банк обіцяє позичальникові "самі вигідні умови": оптимальні ставки, мінімальний первісний внесок, максимальний рядків кредитування. На ділі виявляється, що ставки в них практично однакові, первісний внесок, як правило, - від 10 відсотків, а година, на яку банк готовий видати кредит, - до 30 років. Такими рамками обмежені в першу чергу ті комерційні організації, які рефінансують свої позики по системі Федерального агентства іпотечного житлового кредитування (АИЖК). Мінімальна ставка по їхніх програмах - 10,75 відсотка, максимальна - 14 відсотків. Її точний розмір залежить від суми первісного внеску й рядок, на який споживач готовий взяти кредит.

 

Порахувати, наскільки доступний на таких умовах кредит, недоладно. Приміром, за однокімнатну квартиру в Ростові віддавати прийде близько 19,8 тисячі щомісяця (за умови, що квартира коштує близько 1,5 мільйона рублів, власні кошти позичальника - 10 відсотків, а позика береться на 15 років). Алі крім первісного внеску оплатити прийде ще послуги оцінювача й страховика (страховка при видачі іпотечного кредиту в банках обов'язкова умова). А іноді сюди ж додаються витрати на риелтора й нотаріуса. І якщо послуги риелтора, оцінювача й нотаріуса оплачуються одноразово, ті страховка розтягується на весь період кредитування й платитися щорічно. Від і виходить, що іпотека поки задоволення не з дешевих, і доступна вона досить вузькому колу.

 

Хоча деякі банки не рефінансують позики, а тому в їхніх власних програмах ставка може бути трохи нижче - приблизно 10-10,5 відсотка. Деякі компанії декларують і зовсім девятипроцентную ставку, тільки, як правило, одержати її реально неможливо. Є й такі кредитори, які відмовляються від первісного внеску. Звичайно, умова для позичальника привабливе. Тільки від ця "упрощенка" на ділі може вийти боком: взявши іпотечний кредит на грані своїх можливостей, позичальникові німа чим буде його погашати. Іпотечна кризу в Америці саме із цієї серії. Неповернення по кредитах там пішли після того, як вимоги банків значно знизилися. У ростовській іпотечній корпорації говорять, що в регіоні співуче вже є одиничні випадки неповернень, та й позичальники, що представляють "групу ризику", уже з'явилися.

 

Алі було б неправильним, говорячи про стан іпотеки в Ростовській області, не сказати, що гарним поштовхом у її розвитку стала державна житлова підтримка. Завдяки бюджетним субсидіям на погашення первісного внеску й процентної ставки по кредиту скористатися іпотекою змогли багато ростовських батьківщин. Загальну суму цієї підтримки оцінити дуже складно по тій простій причині, що в області діє кілька самостійних програм. Їхніми учасниками можуть статі муніципальні що служать, членуй молодих батьківщин, громадяни, що проживають у сільській місцевості, молоді родини й молоді фахівці на селі, що беруть доля в профільних федеральних програмах, а також молоді фахівці в області охорони здоров'я й працівники дефіцитних професій. Експерти в один голос затверджують, що якщо б громадяни активніше використали надані їм можливості, іпотека вже сьогодні була б доступней для набагато більшого числа ростовчан.